Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті
Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною
хто покинув свої міста
Депресія у підлітків: симптоми і як з нею боротися
Шановні батьки та опікуни!!!
Під час карантину діти більше часу знаходяться вдома!!! Звертайте увагу на їх настрій та допомагайте у депресивних станах. Особливу увагу звертайте на підлітків!!!
Підліткова депресія відкривається підлітку у його переживаннях. Через індивідуальні переживання відбувається усвідомлення, сприйняття оцінка депресивного стану, його причини та наслідки. Це явище — справжня хвороба, що вимагає своєчасного й адекватного лікування. Вона характеризується тривалим і стійким пригніченим станом, депресивним настроєм. Вона віднімає у підлітка сили та бажання вчитися і займатися спортом чи мистецтвом, гуляти та спілкуватися. Батькам та опікунам важливо знати, які причини та ознаки, можливі наслідки, а також симптоми та лікування даного стану у дитини.
Як поводитися батькам та опікунам
На жаль, профілактика депресії у підлітків не вважається важливою у багатьох сім’ях. Батьки думають, що мають право контролювати життя підростаючої людини, займаючись власними справами та проблемами і не вникаючи в її світ. Тому, коли виявляються ознаки небезпечного стану, мама і тато часто губляться або «закручують гайки».
Потрібно розуміти, що такими способами домогтися довіри і відкритості неможливо. Підліток або замкнеться в собі ще сильніше, або піде на відкритий конфлікт з батьками.
Ось які дії важливо зробити для сприятливого результату:
· говоріть зі своєю дитиною. Робити це потрібно делікатно й обережно і уникати нотацій і зайвих питань. Все це тільки замкне підлітка, ще більше зміцнить його в думці про те, що ніхто не розуміє його переживань. Дуже корисно підключити практику «активного слухання»: батько або мама взагалі нічого не запитує, але промовляє проблеми і переживання сина або дочки в позитивному ключі;
· пам’ятайте: настанови не тільки не корисні, але й шкідливі;
· дайте зрозуміти своїй дитині, що любите її такою, якою вона є, що ви завжди будете поруч. Цей принцип називається «безумовне прийняття». Його використання дає знати юній людині, що мамі і татові вона дорога сама по собі, така, яка вона є, а не така, якою вони собі придумали;
· якщо підліток захоплюється тією чи іншої субкультурою, не засуджуйте його вибір, яким би безглуздим він вам не здавався. Пам’ятайте, що вже до двадцятиріччя мало хто залишається в рамках таких напрямків, а в цей момент для вашої дитини ця музика, одяг, фільми здаються серйозними. Спробуйте поговорити з нею про те, що привернуло її в ряди послідовників, наприклад, хард-року, розпитайте про особливості, знайдіть те, що здається вам гарним/цікавим;
· не знецінюйте переживань сина або дочки, якими б безглуздими вони вам не здавалися. Серйозне ставлення і повага до почуттів дитини позначиться на вашому спілкуванні і градусі довіри в його процесі.
Особливості спілкування
- Спілкуючись з дітьми, неохідно частіше нагадувати собі:
- Перед нами — діти.
- Вони поводять себе як діти.
- Буває, що їхня поведінка діє нам на нерви.
- Якщо ми виконуємо свої батьківські обов’язки і любимо дітей, незважаючи на їхні витівки, вони, подорослішавши, виправляються.
- Якщо вони повинні догодити мені, щоб заслужити любов, якщо, моя любов умовна, діти її не відчувають. Тоді вони гублять впевненість у собі й не здатні правильно оцінювати власні вчинки, а значить, не можуть контролювати їх, поводитись більш зріло.
- Якщо, перш ніж заслужити любов, вони повинні стати такими, якими ми хочемо їх бачити, вони стануть невпевненими у собі: «скільки не намагайся — вимоги надто високі». А в результаті — невпевненість, тривожність, занижена самооцінгка та озлобленість.
- Якщо ми любимо їх, не дивлячись ні на що, вони завжди зможуть контролювати свою поведінку й не піддаватися тривозі.
Найголовніше — ЛЮБИТИ!
ЯК СПІЛКУВАТИСЯ З ДИТИНОЮ
Шановні батьки, нам би дуже хотілося, щоб цей матеріал став вашим помічником.
Кожна мати та кожний батько хоче, щоб спілкування з дитиною приносило радість, щоб було взаєморозуміння і дружба. Хоча часом це нелегко. Дитина своєю поведінкою часто ставить перед батьками складні завдання: як відреагувати на спалах злості, неслухняності, що робити, якщо дитина пригнічена і невпевнена у собі, як допомогти їй налагодити контакт з однолітками, як бути, якщо ваша надмірно активна дитина не може всидіти і п’яти хвилин на одному місці… У батьків може виникати багато неприємних почуттів – злість, розчарування, безпорадність, почуття провини за те, що не змогли чомусь навчити.
Сподіваємося, що в цьому матеріалі ви знайдете ті ідеї, що допоможуть вам справлятися зі складними ситуаціями, полегшать ваше життя і зроблять батьківство захоплюючим.
Про те, як спілкуватися з дитиною, можна говорити нескінченно багато. Ми виділили деякі загальні принципи, що можуть бути корисними в різних ситуаціях. І більш докладно розглянули деякі ситуації, що, з досвіду консультативної роботи з батьками, часто викликають труднощі.
Щасти вам!
Те, як ми ставимося до дитини, та й не тільки до дитини, впливає на те, чи зможемо ми знайти спільну мову, досягти взаєморозуміння, задоволення, радість у відносинах.
Немає коментарів:
Дописати коментар